Первинний інструктаж з БЖ на осінніх канікулах в умовах воєнного стану

        Проведення інструктажу з безпеки життєдіяльності перед початком

 осінніх канікул та повторення правил та алгоритмів, щоб  перетворити

 сухі вимоги безпеки на зрозумілі, наочні та легко засвоювані алгоритми

 дій, що покликані зберегти життя та здоров'я дітей під час воєнного

 стану:

Сигнал «Повітряна тривога»

Мінна безпека — знати, щоб зберегти життя

Поведінка під час блек-аутів та відключень світла

Будь помітним у темряві!

Електро- та пожежна безпека в побуті

Інформаційна варта (кібербезпека)

Правила дорожнього руху та вулична безпека

Телефони порятунку.

                                Всім приємних та безпечних канікул!

В ліцеї пройшла акція-виставка плакатів присвячена Міжнародному дню ООН

День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.

24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято.

Україна у 1945 р. стала однією з держав-співзасновниць ООН. Делегація України взяла активну участь у конференції в Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН. 

Цілі сталого розвитку в Україні

У вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку після 2015 року, на якому було затверджено нові орієнтири розвитку. Підсумковим документом Саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань. Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Для встановлення стратегiчних рамок нацiонального розвитку України на перiод до 2030 року на засадах принципу «Нiкого не залишити осторонь» було започатковано інклюзивний процес адаптації Цілей сталого розвитку.

До Дня українського козацтва

Козацька слава: що ми знаємо про українських козаків

1 жовтня українці відзначають Покрову Пресвятої Богородиці. 

Козаки вважали її своєю покровителькою, тому на їхніх хоругвах і в січових церквах часто зображували Покрову. Саме тому День українського козацтва припадає на це свято.

Звідки взялися козаки

Слово «козак» має тюркське походження і спочатку означало вільну, незалежну людину. У XV-XVI століттях на південних кордонах України, у «Дикому полі», жили люди, які не підкорялися ні шляхті, ні магнатам. Вони займалися промислами, полюванням, риболовлею і захищали землі від набігів, а також брали участь у походах.

Запорозька Січ

Близько 1552 року князь Дмитро Вишневецький (Байда) збудував укріплення на острові Мала Хортиця. Його вважають першою Запорозькою Січчю. Назва «Запорожжя» означає землю «за порогами» Дніпра.

Січ мала свої особливості:

- Військо ділилося на курені. Це були щось на зразок «козацьких гуртожитків» і водночас військових підрозділів.

- Кошового отамана та старшину вибирали на раді, а якщо вони не справлялися, могли змістити.

- Вступити міг кожен, хто визнавав православну віру й готовий був дотримуватися козацьких правил.

- Дисципліна була суворою, а честь і товариство цінували понад усе.

Видатні постаті

Петро Конашевич-Сагайдачний вів козаків у морські походи й разом із ними переміг турків у Хотинській битві 1621 року. Він також підтримував освіту й православні братства.

Богдан Хмельницький очолив національно-визвольну війну, яка почалася 1648 року. Внаслідок неї постала козацька держава, Гетьманщина.

Іван Мазепа був гетьманом, який дбав про розвиток культури, будував церкви й підтримував освіту.

Пилип Орлик у 1710 році склав Конституцію, у якій розділено владу й обмежено повноваження гетьмана. Це один із перших в Європі документів такого типу.

Козацька культура

Козацтво залишило помітний слід у народній пам'яті:

Думи й пісні розповідали про походи, неволю й повернення додому.

Козак Мамай став улюбленим образом народних картин: козак із кобзою та конем символізує мудрість, відвагу й волю.

Чайки були легкими морськими човнами, на яких козаки здійснювали походи.

У 2016 році козацькі пісні Дніпропетровщини внесли до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони.

Кінець Січі та спадок козацтва

1775 року за наказом російської імператриці Катерини II Запорозьку Січ зруйнували. Але козацькі ідеї волі, самоврядування й братерства не зникли. Їх ми бачимо в українській літературі, народній творчості й національній свідомості.

Козацький дух сьогодні

Сьогодні українські воїни продовжують традицію захисту рідної землі. Козацький дух проявляється не лише на війні, а й у взаємодопомозі, волонтерстві й вмінні об'єднуватися в складні часи.

85 річниця трагедії Бабиного Яру

85

Перший онлайн-урок: МОВА ГІДНОСТІ

 

Новий навчальний рік: починаємо з мови гідності!

Сьогодні ми розібралися, що таке мова гідності і чому вона є нашою справжньою «суперсилою». Ось головні ідеї, які допоможуть зробити наш клас кращим:

• Гідність — це константа: Ми народжуємося з нею, і вона не залежить від оцінок чи зовнішніх факторів.
• Людина понад усе: Справжня безбар'єрність починається не з пандусів, а з наших думок і того, як ми називаємо одне одного.
• Слова-мости: Наші слова можуть або будувати стосунки, або створювати стіни. Обираємо підтримку!
• Алгоритм гідності: У суперечках критикуємо дії, а не особистість .

Чекліст для нашого класу:

Вчимося слухати, не перебиваючи.

Ніколи не принижуємо інших.

Поважаємо різноманітність думок.

Вміємо щиро просити вибачення.

 та вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності з основними теми інструктажу:

Правила поведінки в школі

Правила дорожнього руху

Пожежна безпека

Дії у надзвичайних ситуаціях воєнного стану

Електробезпека та побутова безпека

Безпека в інтернеті

Правила особистої безпеки

З ДНЕМ ЗНАНЬ!

Щиро вітаю всіх із початком нового навчального року!

Любі учні!

Бажаю вам допитливості, впевненості у власних силах, гарного настрою та віри у себе. Не бійтеся запитувати, помилятися, пробувати знову й відкривати нове. Нехай кожен ваш крок уперед наближає вас до мрій!

Шановні батьки!

Дякую вам за підтримку, турботу, терпіння та віру у своїх дітей. Бажаю вам мудрості, сил і радості від їхніх успіхів. Нехай шкільні будні приносять більше приводів для гордості, усмішок і приємних спогадів.

Дорогі колеги!

Бажаю натхнення, професійних успіхів, вдячних учнів, підтримки однодумців та сил для нових звершень. Нехай наша щоденна праця приносить відчуття своєї важливості та залишає добрий слід у серцях дітей.

Нехай цей навчальний рік буде мирним, безпечним, успішним і наповненим світлом!

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років

 Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності  з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ памʼяті про Другу світову війну – мак памʼяті.

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.