Перший онлайн-урок: МОВА ГІДНОСТІ

 

Новий навчальний рік: починаємо з мови гідності!

Сьогодні ми розібралися, що таке мова гідності і чому вона є нашою справжньою «суперсилою». Ось головні ідеї, які допоможуть зробити наш клас кращим:

• Гідність — це константа: Ми народжуємося з нею, і вона не залежить від оцінок чи зовнішніх факторів.
• Людина понад усе: Справжня безбар'єрність починається не з пандусів, а з наших думок і того, як ми називаємо одне одного.
• Слова-мости: Наші слова можуть або будувати стосунки, або створювати стіни. Обираємо підтримку!
• Алгоритм гідності: У суперечках критикуємо дії, а не особистість .

Чекліст для нашого класу:

Вчимося слухати, не перебиваючи.

Ніколи не принижуємо інших.

Поважаємо різноманітність думок.

Вміємо щиро просити вибачення.

 та вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності з основними теми інструктажу:

Правила поведінки в школі

Правила дорожнього руху

Пожежна безпека

Дії у надзвичайних ситуаціях воєнного стану

Електробезпека та побутова безпека

Безпека в інтернеті

Правила особистої безпеки

З ДНЕМ ЗНАНЬ!

Дорогі мої учні, шановні батьки та дорогі колеги!

Щиро вітаю всіх із початком нового навчального року!

Любі учні!

Бажаю вам допитливості, впевненості у власних силах, гарного настрою та віри у себе. Не бійтеся запитувати, помилятися, пробувати знову й відкривати нове. Нехай кожен ваш крок уперед наближає вас до мрій!

Шановні батьки!

Дякую вам за підтримку, турботу, терпіння та віру у своїх дітей. Бажаю вам мудрості, сил і радості від їхніх успіхів. Нехай шкільні будні приносять більше приводів для гордості, усмішок і приємних спогадів.

Дорогі колеги!

Бажаю натхнення, професійних успіхів, вдячних учнів, підтримки однодумців та сил для нових звершень. Нехай наша щоденна праця приносить відчуття своєї важливості та залишає добрий слід у серцях дітей.

Нехай цей навчальний рік буде мирним, безпечним, успішним і наповненим світлом!

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років

 Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності  з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ памʼяті про Другу світову війну – мак памʼяті.

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. 

Інформаційно-роз'яснювальна бесіда, щодо недопущення вербування дітей та залучення до диверсійної діяльності

 

Чорнобиль - техногенна катастрофа

 

    26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної

катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної

електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара

радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні

ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії

Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу.

    Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до проблем із громадським

здоров’ям та демографією, непоправних економічних, соціальних і гуманітарних

наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу:

радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.

    На той час в Радянському Союзі проголосили гласність і відкритість. Однак

надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що

екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для

комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування, і вся

інформація про катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС

і КГБ.

    Чорнобильська трагедія засвідчила неготовність державної верхівки

підпорядкувати політичні інтереси гуманістичним цінностям життя і здоров’я

людей. Щоб продемонструвати, буцімто ніякої небезпеки радіації немає, партійне

керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. 

    Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР.

Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і

допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у

найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу

безвідповідальність за долі людей.

Толерантність та рівні можливості

 

Толерантність (від лат. tolerance) – терпіння, прийняття іншої людини такою, якою  вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками.

Толерантність – це поступливість, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.

Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві.

Толерантність — це повага до інших людей, навіть якщо вони відрізняються від нас (зовнішністю, думками, культурою, можливостями).

Рівні можливості — це коли кожна людина має шанс навчатися, розвиватися та досягати успіху, незалежно від її особливостей.

Продовжи фразу: «Я проявляю толерантність, коли…»

Толерантність робить наш клас дружнішим

Рівні можливості допомагають кожному розкрити свій потенціал

Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.

Вже четверті роковини повномасштабного вторгнення РФ в Україну

24 лютого минає «рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні», сказав президент України Володимир Зеленський у зверненні до співвітчизників у четверті роковини повномасштабного російського вторгнення. 

Пан президент назвав головним результатом чотирьох років опору агресії те, що «ми зберегли Україну»

Наша  сила в  національної єдності, згуртованості навколо ідей захисту суверенітету та незалежності нашої держави.