26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної
катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної
електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара
радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні
ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії
Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу.
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до проблем із громадським
здоров’ям та демографією, непоправних економічних, соціальних і гуманітарних
наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу:
радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
На той час в Радянському Союзі проголосили гласність і відкритість. Однак
надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що
екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для
комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування, і вся
інформація про катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС
і КГБ.
Чорнобильська трагедія засвідчила неготовність державної верхівки
підпорядкувати політичні інтереси гуманістичним цінностям життя і здоров’я
людей. Щоб продемонструвати, буцімто ніякої небезпеки радіації немає, партійне
керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію.
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР.
Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і
допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у
найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу
безвідповідальність за долі людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар